Інтерв’ю начальника ГУ Держпраці у Львівській області в інформаційній агенції «Львівський портал»

(Не)легальний ринок праці на Львівщині. Чи реально витягнути тіньові зарплати на світло?

В Україні 10 мільйонів людей працюють нелегально. Проблема легалізації праці десятиліттями «мусолиться», але ніяк не вирішується. Це така собі палка з двох кінців. З одного роботодавці, які не хочуть платити податки, з іншого – самі працівники, які погоджуються на зарплати «в конвертах».

Щоби перевести українців на «білі» зарплати із початку року суттєво збільшили фінансову відповідальність роботодавців. Яка ситуація із тіньовою зайнятістю на Львівщині і чи діють на недобросовісних  роботодавців космічні штрафи за нелегальних працівників, Львівський портал дізнавався у начальниці Головного управління Держпраці у Львівській області Ольги Вільхової.

– Після реорганізації у роботі Держпраці дещо змінилися пріоритети: більше уваги акцентується на проведенні превентивної роботи, а не на виконанні каральних функцій. Розкажіть детальніше про це.

–У 2015 році в нас відбулася реорганізація, об’єдналося декілька структур – Державна інспекція України з питань праці, Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України, деякі функції в частині гігієни праці нам делегувала Державна санепідемслужба. Нині ефективно працює вже новий орган – Державна служба України з питань праці.

Звичайно, ми бачимо позитив у цих змінах, насамперед це стосується суб’єктів господарювання. Так, головною функцією нашого управління є контрольно-наглядова діяльність, тобто перевірки. У попередні роки вони здійснювалися декількома структурами у різні періоди. Це звичайно утрудняло роботу суб’єктів господарювання, оскільки постійно відривало їх від справ. Зараз перевірки додержання законодавства про працю, гігієну праці  та охорону праці проводить одна структура – Держпраці. Здійснюються вони згідно плану, який розміщений на сайті Мінекономрозвитку, а також на сайті ГУ Держпраці у Львівській області. Все це спрощує роботу, зокрема, і підприємцям.

Що стосується громадян, то їм більше не потрібно звертатись по різних структурах, тепер можна звернутися в одну – Головне управління Держпраці у Львівській області. На вулиці Валовій,31 у нас працює громадська приймальня, тут мешканці можуть отримати відповіді на питання, які їх турбують.

Після реорганізації повністю переформатували нашу роботу. Позиціонуємо себе, насамперед, як сервісна служба. Основним завданням для себе ставимо превентивну діяльність, яка направлена на випередження вчинення роботодавцями порушень і усунення їх ще до моменту проведення перевірки. Відтак, пріоритетом для нас нині є інформаційно-роз’яснювальна робота, консультації громадян та суб’єктів господарювання у частині правильного застосування законодавства про працю, охорону праці та гігієну праці.

Також додам, що ми постійно проводимо семінари для суб’єктів господарювання. Вони відбуваються на базі райдержадміністрацій, органів місцевого самоврядування, центрів зайнятості, безпосередньо у суб’єктів господарювання. Тобто, йде постійне спілкування з роботодавцями, під час якого ми переконуємо їх, що необхідно працювати згідно із чинними законодавством та надаємо консультації щодо правильного застосування законодавства. Окрім того, в області при райдержадміністраціях створені робочі групи та комісії з питань легалізації зайнятості та зарплати. На таких засідання заслуховують роботодавців, які розповідають про проблеми, що в них виникають. Ми намагаємося достукатися до кожного і вкласти у свідомість всіх те, що слід працювати відповідно до вимог законодавства. Якщо суб’єкти господарювання не дослуховуються, то у нас є ще інший важіль впливу – перевірки. Коли наші інспектори йдуть на перевірку,  і фіксують нелегальну працю, тоді роботодавцю доведеться платити штраф.

– Яка ситуація із нелегально працевлаштованими працівниками в області? Скільки все-таки мешканців Львівщини працюють без «трудової»? У яких сферах ситуація найкритичніша?

Наразі нема такої офіційної статистики у сфері нелегальної праці. Думаю, цей відсоток у області, як і загалом в Україні, є доволі високий. Насправді таку статистику важко облікувати.

Що стосується нашої області, то ми вбачаємо таку проблему в двох галузях – це галузь будівництва і торгівлі.

Нині Львів – у щільній забудові. Відтак ми відслідковуємо таку тенденцію, що на будівельних майданчиках багато робітників працюють неофіційно, переважно їх беруть на роботу на так званих цивільно-правових угодах. Але це не є трудовим договором, і у випадку настання нещасного випадку на виробництві, такі працівники є повністю незахищеними у соціальному плані. Нема ніяких гарантій на відпустку, лікарняний, а у разі трагічного випадку на виробництві, їхні родини не зможуть отримати соцвиплати … Це є проблема на нинішній день. У такий спосіб роботодавець мінімізує свою сплату податків, однак ми категорично проти, щоб це відбувалось у такий незаконний спосіб.

Якщо перейти до галузі торгівлі та громадського харчування, тут, здебільшого, роботодавці наймають працівників на так зване стажування. Однак, звертаю увагу, що таке поняття в трудовому законодавстві існує лише в чітко визначених випадках. А в нас як? Спершу робітника беруть на стажування, він працює якийсь період, а потім з якихось причин він вже не підходить роботодавцю, а на його місце беруть наступного. Стаж цій особі не зараховували, зарплату, у кращому випадку, дали «в конверті»…У такий спосіб роботодавці роблять собі надприбутки. Така ситуація часто характерна для якихось маленьких магазинчиків та кафе.

– Чи не поменшало раптом із підняттям мінімальної зарплати легально працевлаштованих працівників?

–У області є певна кількість мінімізаторів (це ті підприємства, які платять зарплату менше або на рівні мінімальної), ведемо з ними постійно інформаційно-роз’яснювальну роботу. На сьогоднішній день у нас зменшилася кількість таких мінімізаторів, все-таки роботодавці дослуховуються до нас. Звичайно, є така проблема, що певна кількість працівників працює на неповній зайнятості. Є сфери діяльності, які не вимагають повної зайнятості. Однак враховуючи те, що фонд оплати праці в середньому вираховується від кількості працівників, тієї сукупності зарплати, яку вони отримали, відповідно такі підприємства також попадають в цей перелік мінімізаторів. На засіданнях робочих груп, на які, власне,  запрошують «підприємства-мінімізатори», намагаємось з’ясувати, чому підприємство попало у список мінімізаторів, яким чином працюють працівники та чи не порушується їхнє право на заробітну плату не нижче мінімально встановленого державою розміру.  Слід відзначити, що така спільна робота з іншими органами державної влади дає позитивні результати. Як правило, роботодавці після заслуховування їх на робочих групах, піднімають зарплати працівникам, а також легалізовують трудові відносини із працівниками. З початку року більше трьох тисяч працівників  вивели з тіні і офіційно працевлаштували.

Додам, що станом на нині у області є 2 тис. 179 суб’єктів господарювання – мінімізаторів. Якщо взяти статистику за січень 2017 року, то їх було 6 тис. 756.

Разом з тим, якщо ж під час перевірки встановлюється, що особа працює увесь робочий день, а отримує менше мінімальної зарплати, то це загрожує підприємству великим штрафом.

– Розкажіть детальніше про фінансові санкції, які чекають роботодавців за неофіційно найманих робітників. Що змінилося у цьому напрямку?

– До 2015 року роботодавець ніс адміністративну або кримінальну відповідальність, з огляду на те, які порушення були зафіксовані. З 2015 року діють штрафні санкції не на посадову особу підприємства, тобто керівника, а на суб’єкт господарювання. Тобто,  фінсанкції стягуються з рахунку підприємства в державний бюджет. Такі санкції набули розголосу на початку 2017 року, коли вдвічі підняли розмір мінімальної зарплати. Їх встановлюють з розрахунку мінімальної зарплати, а оскільки вона зросла у два рази (зараз становить 3200 грн), штрафи також піднялися автоматично. Тепер за використання незадекларованої праці штрафна санкція становить 96 тисяч гривень  (30 мінімальних зарплат) за кожного непрацевлаштованого працівника.

– Яким чином відбуваються перевірки щодо неофіційно працевлаштованих працівників? Які є підстави для здійснення таких перевірок?

– Із 16 травня 2017 року в нас набув чинності новий Порядок здійснення контролю за дотриманням законодавства про працю. Він є кардинально іншим від попереднього. Цим порядком передбачені як інспекційні відвідування, так і невиїзні інспектування. Ми відійшли від цієї норми планових та позапланових перевірок. Інспектор на підставі свого службового посвідчення має повноваження в будь-який час доби відвідувати як адміністративні, так і службові та виробничі об’єкти, спілкуватися з працівниками, отримувати їхні свідчення та пояснення, вивчати усі первинні документи, що стосуються трудового законодавства і вживати заходи відповідного реагування. Спершу інспектор складає акт, потім виносить припис на усунення порушень. Якщо ж роботодавець не ліквідовує їх у встановлений термін, тоді йдуть фінансові санкції, заходи адміністративного впливу, направляються відповідні подання у правоохоронні органи на відкриття кримінальних проваджень.

Але такі три напрямки, як заборгованість з виплати зарплати, нелегальна зайнятість та виплата мінімальних гарантій в оплаті праці передбачають застосування фінансових санкцій, незважаючи на те, чи суб’єкт господарювання усунув порушення, чи ні.

Разом з тим, Порядок №295, про який я згадувала, передбачені чіткі підстави для проведення інспекційних відвідувань. Це може бути звернення громадянина щодо якого порушені трудові права, звернення фізичної особи, щодо якої порушено право на працевлаштування, повідомлення правоохоронного органу про порушення законодавства про працю, відповідні ухвали суду, а також інформація органів Державної фіскальної служби, Пенсійного фонду, органів статистики, профспілкових організацій тощо. На рівні цих структур ми обмінюємося інформацією, відповідно проводимо аналіз і на підставі цих фактів визначаємо, де необхідні інспекційні відвідування.

Слід також наголосити, що за недопуск інспектора до проведення перевірки, якщо вона передбачає вивчення питання належного оформлення трудових відносин, штраф складатиме 320 тис. грн.

Загалом у області по всіх порушеннях законодавства про працю накладено фінансових санкцій на 5 млн грн. Із них на 2 млн грн. оштрафовано шістьох роботодавців за нелегально працевлаштованих робітників.

Водночас додам, що новий Порядок визначає також кардинально нову норму – аналіз дотримання законодавства про працю у суб’єкта господарювання, так званий аудит. Тобто, суб’єкт господарювання своїм листом може звернутися до нас і попросити, щоби ми провели такий аудит у нього на підприємстві. Ця процедура не тягне за собою жодних заходів реагування. Таким чином допомагаємо керівнику та адмінперсоналу зрозуміти, які проблеми є, дати можливість роботодавцю усунути ці порушення без застосування жодних фінансових санкцій.

Зараз тривають інформаційні відвідування підприємств, які передбачені цим Порядком. Моніторимо на підприємствах стан дотримання законодавства про працю і даємо роботодавцям відповідні рекомендації для усунення порушень без застосування фінансових санкцій. Цю роботу ми тільки почали, але хочу сказати, що ми вже провели близько 40 таких інформаційних відвідувань.

– Скільки таких перевірок у області вже було проведено?

– За 9 місяців Головним управлінням Держпраці у Львівській області було проведено близько 800 перевірок з питань трудового законодавства. З них у 129 роботодавців зафіксували порушення в частині неформальної зайнятості та невиплати мінімальних гарантій в оплаті праці. Але варто сказати про те, що зі збільшенням оцих фінансових санкцій суб’єкти господарювання напевно стали більш свідомі. 92 суб’єкти господарювання  ще в ході проведення перевірки усунули виявлені порушення.

– Чи можна очікувати збільшення кількості офіційно працевлаштованих у зв’язку з прийняттям Пенсійної реформи, яка із наступного року передбачає підняття  мінімального стажу для виходу на пенсію до 25 років. Більше того, далі він з кожним роком все збільшуватиметься і у 2028 році сягне 35 років…

– Маємо велике сподівання на те, що прийняття пенсійної реформи змінить ситуацію із легальною зайнятістю у кращу сторону, і відбудеться оцей злам. До цього моменту ця проблема була як палка з двома кінцями: з однієї сторони – роботодавець, з іншої – найманий працівник. І ні один, ні інший, в принципі, не мав бажання ні працевлаштовувати офіційно, ні працевлаштовуватись офіційно. Так, працівнику, який, до прикладу, отримує субсидії чи стоїть на обліку у Центрі зайнятості, не вигідно працювати офіційно, а роботодавцю – не вигідно платити більше податків.

Врешті-решт, незважаючи на те, який ти мав стаж і яку зарплату, пенсія була на рівні мінімальної. Нині, у зв’язку з прийняттям пенсійної реформи, все кардинально змінилося. Ми сподіваємося, що вона буде першим мотиватором для працівників, щоб вони вимагали від роботодавця офіційного працевлаштування і «білої» високої зарплати. Оскільки від цього залежатиме рівень їхнього пенсійного забезпечення.

–А як бути із роботодавцями, як мотивувати їх офіційно наймати на роботу працівників? Яким чином можна все-таки вивести з тіні ринок праці?

– Якщо ми хочемо стати європейською державою, то треба дотримуватися певних правил, зокрема, і у сфері трудових відносин. Натомість у нас доволі поширене таке явище, як нечесна конкуренція, коли один роботодавець працює чесно, платить усі податки і має звичайно, певні витрати,  а його сусід працює у зовсім інший спосіб і має лише надприбутки.  В такому випадку слухняні підприємства потерпають, адже вони не можуть на рівні конкурувати з тіньовим бізнесом.

Ми за чесну конкуренцію у цьому плані. І саме тут вважаємо, що мотиватором є великі штрафи, які суб’єкт господарювання може заплатити, якщо не дотримуватиметься закону. Водночас ми постійно наголошуємо, що жодним чином не маємо на меті штрафувати роботодавців. Роботодавці, дотримуйтесь чинного законодавства, і Вам не буде про що хвилюватися.

– Одним із напрямків Вашої діяльності є охорона праці. У Львові досить часто фіксують нещасні випадки на забудовах. Яка загалом  у місті та області ситуація  із травматизмом працівників на виробництві й легалізацією їхньої праці?

– Насамперед почну з того, що Львівщина бере участь в міжнародному проекті, який спільно ініціювали Державна служба України з питань праці та Міжнародна організація праці. Власне, його реалізовують у двох ризикованих галузях, про які я вже згадувала, – будівництві та торгівлі.

У рамках цього проекту є дві складові – інформаційно-роз’яснювальна та контрольно-перевірочна роботи. Протягом літа ми роздавали інформаційні листівки суб’єктам господарювання та працівникам, проводили для них семінари… А тепер перейшли до інспекційних відвідувань в частині нелегальної зайнятості. Якщо говорити про забудови у Львові, то з такими перевірками наглянемо до кількох десятків суб’єктів господарювання, причому у першочерговому порядку.

Адже будівництво – це одна із найбільш небезпечних видів діяльності, нещасні випадки тут трапляються часто. При цьому, як показує статистика, з працівниками, які не були належним чином працевлаштовані. Зокрема, так званих працівників роботодавці або взагалі не працевлаштовують, або беруть на роботу на цивільно-правових умовах. Про наслідки такого «працевлаштування» я вже розповідала…

На жаль, суб’єкти господарювання часто порушують правила охорони праці. Але разом з тим, і самі працівники не завжди дбають про свою безпеку. Навіть, якщо роботодавець і видасть працівнику каску та інші засоби індивідуального захисту працівнику, це не завжди гарантує, що той ним скористається.

– На які порушення трудового законодавства найчастіше скаржаться мешканці області? Як ви на це вповноважені реагувати?

–У нас є телефон оперативного реагування, а також постійно працює особистий прийом в громадській приймальній. За 9 місяців ми отримали майже 1 400 звернень громадян. Хочу сказати, що основною проблемою, на яку скаржаться люди, є заборгованість по зарплаті, невиплата розрахункових коштів при звільненні, мінімальні гарантії в оплаті праці (невиплата надурочних, індексацій, нічних, святкових, тощо). Тобто, питання оплати праці для наших громадян є найбільш болючим, левова частка звернень стосується саме цієї проблеми. Окрім цього, доволі велика кількість скарг на неукладення трудових договорів або ж порушення процедури при звільненні.

Якщо порушені трудові права працівника, він може звернутися до нас із письмовою скаргою або ж прийти на особистий прийом у громадську приймальню. Після цього ми будемо вповноважені провести інспекційне відвідування на дане підприємство.

– Яка ситуація із заборгованістю зарплати у області? Найбільші підприємства-боржники? Що загрожує роботодавцю, який боргує зарплату працівникам?

– Таке ганебне явище, коли низка підприємств боргує зарплату найманим і вже звільненим працівникам, спостерігаємо не лише у Львівській області, але і загалом по Україні. Станом на 1 жовтня у області є 53 підприємства, які заборгували людям 89,6 млн. грн. Серед цих боржників економічно активні, економічно неактивні підприємства та банкрути. Наше управління здійснює контроль за економічно активними, де працює наймана робоча сила. Заборгованість на таких підприємствах становить 17,9 млн, її утворило 28 підприємств-боржників. Здебільшого це одні й ті ж підприємства, які мають заборгованість по зарплаті декілька років. Фінансовий стан цих підприємств не з найкращих, вони мають велику дебіторську заборгованість. Але на деяких з них спостерігається також не першочергове використання коштів на оплату праці, що є грубим порушенням законодавства про працю.

У разі виявлення фактів під час інспекційного відвідування несвоєчасної та не у повному обсязі виплати заробітної плати, незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, нами вживаються заходи щодо притягнення роботодавців та винних посадових осіб до кримінальної, адміністративної, фінансової та дисциплінарної відповідальності.

Слід зазначити, що фінансова санкція за заборговану зарплату загалом на сьогодні складає 9 тис. 600 грн.

Для нас головним результатом роботи у цьому напрямку є саме погашення заборгованості та виплата працівникам належних коштів. До прикладу, за результатами вжитих ГУ Держпраці заходів стосовно підприємств-боржників, 22 роботодавці на виконання приписів забезпечили (повне або часткове) погашення заборгованості із виплати заробітної плати на загальну суму 28451,1 тис.грн.

– Відомо, що в межах децентралізації органи місцевого самоврядування отримали  додаткові повноваження у сфері контролю. Розкажіть  детальніше про що йдеться.

– Із першого січня виконавчим органам міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад делеговано повноваження Держпраці щодо державного контролю за додержанням законодавства про працю. Йдеться про повноваження з трьох питань, зокрема щодо своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці та оформлення трудових відносин.

У  травні 2017 визначено механізм реалізації таких повноважень.

Відтепер  виконавчі органи міських рад міст обласного значення та об’єднання територіальних громад матимуть своїх інспекторів праці, до обов’язків  яких  належить контрольно-наглядова діяльність,  інформаційно – роз’яснювальна робота та аналіз стану дотримання законодавства про працю.

Варто зазначити, що контрольні повноваження інспектора праці (як органів місцевого самоврядування, так і Держпраці) підтверджується службовим посвідченням. Роботодавці можуть легко перевірити, чи на підприємство не завітав псевдо-інспектор. Інформація щодо усіх виданих посвідчень інспекторам праці є на сайті Держпраці у розділі  «Здійснення державного контролю  за додержанням законодавства про працю».

(Не)легальний ринок праці на Львівщині. Чи реально витягнути тіньові зарплати на світло?