Доплати за шкідливі умови праці для робітників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту

До ГУ Держпраці у Львівській області надійшло звернення з проханням надати роз’яснення щодо доплат за шкідливі умови праці.

Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами.

У разі, коли колективний договір на підприємстві не укладено, роботодавець зобов’язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності – з іншим уповноваженим на представництво органом.

На підприємствах і в організаціях, які знаходяться на госпрозрахунку і отримують дотації з бюджету, організація оплати праці здійснюється відповідно до Закону України «Про оплату праці», але в межах визначених для них у встановленому порядку сум дотацій та власних доходів з урахуванням умов, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Держава регулює питання оплати праці на підприємствах усіх форм власності і господарювання шляхом установлення на законодавчому рівні розміру мінімальної заробітної плати, умов та розмірів оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній та комунальній власності, працівників підприємств, установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету.

Повідомляємо, що на важких роботах, на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, на роботах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров’я, згідно зі статтею 100 Кодексу законів про працю України, встановлюється підвищена оплата праці. Перелік цих робіт визначається Кабінетом Міністрів України.

Віднесення робіт до категорії зі шкідливими та важкими умовами праці можливе на підставі результатів атестації робочих місць за умовами праці, порядок проведення якої затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442.

Оцінка умов праці під час атестації проводиться з метою встановлення класів (ступенів) шкідливих умов праці відповідно до Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу».

Гігієнічною класифікацією праці визначено, що 3 клас (шкідливі умови праці) –  умови, що характеризуються такими рівнями шкідливих виробничих факторів, які перевищують гігієнічні нормативи та здатні чинити несприятливий вплив на організм працівника та/або його нащадків.

Відповідно до норм Генеральної угоди про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні від 23.08.2016 доплату передбачено встановлювати в таких розмірах: за роботу у важких та шкідливих умовах праці – 4, 8, 12 % тарифної ставки (посадового окладу), за роботу у особливо важких та особливо шкідливих умовах праці – 16, 20, 24 % тарифної ставки (посадового окладу). Аналогічні виплати передбачені й галузевими угодами.

Слід зазначити, що у закладах охорони здоров’я, які за організаційно-правовою формою функціонують як комунальні некомерційні підприємства, умови оплати праці визначаються з урахуванням статті 97 Кодексу законів про працю України, статті 15 Закону України «Про оплату праці», а саме: умови і розміри оплати праці визначаються у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами.

Законодавством не заборонено в разі визначення в колективному договорі умов і розмірів оплати праці працівників охорони здоров’я використовувати гарантії з оплати праці, встановлені постановами Кабінету Міністрів України та галузевими наказами, зокрема наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров’я України від 05.10.2005 № 308/519 «Про впорядкування Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення» .

Згідно з пунктом 1.6 розділу 1 Умов конкретні розміри доплат, надбавок та інших виплат визначаються керівником закладу, установи за рахунок і в межах фонду заробітної плати та відображаються в розрахункових відомостях на виплату заробітної плати.

Відповідно до підпункту 3.4.5 пункту 3.4 розділу 3 Умов робітникам закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення, зайнятим на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за результатами атестації робочих місць установлюється доплата в розмірі до 12 відсотків посадового окладу (тарифної ставки). Перелік робіт з шкідливими і важкими умовами праці, на яких установлюються вказані доплати, наведений у додатку 6 до Умов, зокрема, роботи, пов’язані з миттям посуду, тари і технологічного обладнання вручну із застосуванням кислот та інших хімічних речовин. Таку доплату може бути встановлено молодшим медичним сестрам клініко-діагностичних лабораторій, до посадових обов’язків яких входять ці роботи, за результатами атестації робочих місць.

 Відповідно до частини 2 статті 3-1 Закону України «Про оплату праці» при обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.

Отже, у випадку, коли працівникам, зайнятим на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за результатами атестації робочих місць установлено доплату в розмірі до 12 відсотків посадового окладу (тарифної ставки), то така доплата має бути нарахована понад розмір мінімальної заробітної плати.

Всі інші складові заробітної плати, які не перелічені в частині другій статті 3-1 Закону України «Про оплату праці», мають враховуватись при обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру.

Посадові оклади (тарифні ставки) працівників закладів та структурних підрозділів, перелік яких наведено у додатку 3 до Умов, підвищуються на 60, 30, 25 та 15 відсотків у зв’язку зі шкідливими і важкими умовами праці.

Конкретний перелік посад працівників, яким посадові оклади (тарифні ставки) підвищуються у зв’язку зі шкідливими і важкими умовами праці, затверджується керівником закладу, установи за погодженням з профспілковим комітетом у залежності від функціональних обов’язків та обсягу роботи у шкідливих та важких умовах праці.

Підвищення, передбачені підпунктами 2.4.5-2.4.6 пункту 2.4 розділу 2 Умов, установлюються до посадового окладу, визначеного за пунктами 2.1-2.2 розділу 2 Умов, з урахуванням підвищень за кваліфікаційну категорію, оперативні втручання, диплом з відзнакою, санітарний транспорт.

Згідно з роз’ясненням Мінсоцполітики деяких питань оплати праці на виконання Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким внесено зміни до Кодексу законів про працю, Закону України «Про оплату праці», якщо умовами оплати праці передбачено підвищення посадових окладів працівників, наприклад, за роботу в установах і організаціях, розташованих на території населених пунктів, яким надано статус гірських, за роботу в певних типах закладів, за роботу у шкідливих та важких умовах праці, то зазначене підвищення враховується до мінімальної заробітної плати.

 Підвищення посадових окладів (тарифних ставок) працівників за роботу в певних типах закладів, підрозділах та посадах, робота в яких дає право на підвищення посадових окладів на 15 відсотків у зв’язку із шкідливими та важкими умовами праці, враховується при обчисленні розміру нарахованої заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру, встановленого законом.