Про травматизм під час жнив та ефективні заходи профілактики розповів головний державний інспектор відділу нагляду в АПК та СКС Юрій Джижула

З настанням жнив збільшується вірогідність травматизму, особливо при недотриманні правил техніки безпеки, гігієни праці та неналежної організації робіт. Крім того підвищується небезпека виникнення пожеж на сільськогосподарських угіддях.

Найчастіше (понад 40%) нещасних випадків трапляються безпосередньо на полях та дорогах.

Серед видів подій, при настанні яких трапились нещасні випадки зі смертельними наслідками, переважають наїзди на потерпілого (понад 25%), падіння потерпілого з висоти (близько 20%), дорожньо-транспортні пригоди внаслідок порушення правил дорожнього руху (понад 40%), та пожежі (близько 3 %).

Першопричинами нещасних випадків є порушення трудової і виробничої дисципліни,недоліки під час навчання безпечним прийомам, порушення правил дорожнього руху, допуск до роботи без проведення відповідного навчання та перевірки знань з питань охорони праці, невиконання вимог інструкцій з охорони праці та пожежної безпеки, а також численні технічні причини: конструктивні недоліки, недосконалість технологічних процесів, незадовільний технічний стан машин, сільськогосподарської техніки і обладнання тощо.        

Виходячи з аналізу причин і обставин виробничого травматизму за останні 3 роки та враховуючи рекомендації комісій з розслідування нещасних випадків на виробництві, ефективними заходами профілактики можуть стати:

• покращення трудової та виробничої дисципліни;
• організація проведення інструктажів, навчання та перевірки знань з питань охорони праці;
• забезпечення безпеки машин, сільськогосподарської техніки та виробничого обладнання;
• передбачення технологічної перерви для працюючих протягом 20 – 30 хвилин після кожних 3 – 4 годин роботи зі встановленням оптимального графіку обідньої перерви;
• проведення попередніх та періодичних медичних оглядів працівників;
• забезпечення працівників відповідними засобами індивідуального захисту;
• забезпечення ефективного та дієвого контролю за станом охорони праці;
• дотримання правил дорожнього руху;
• забезпечення виконання вимог пожежної безпеки тощо.

Слід зазначити, що на сьогодні найактуальнішими питаннями в галузі охорони праці є стимулювання роботи в частині зменшення ризику травмування на виробництві та професійної захворюваності, налагодження дієвого відомчого контролю, якісного навчання безпечних прийомів праці, належна організація проведення відповідних інструктажів, навчання та перевірки знань з охорони праці, проведення періодичних медоглядів працівників, посилення відповідальності роботодавців за функціонування СУОП. Разом з тим, на сьогодні приходиться також боротися з приховуванням нещасних випадків на виробництві, що в свою чергу позбавляє працівників передбачених державою соціальних гарантій.  Здійснення цих та інших заходів не потребує значних матеріальних витрат, і у той же час вони сприяли б збереженню життя і здоров’ю хліборобів, зменшенню матеріальних і моральних збитків.

Частими порушеннями залишаються експлуатація самохідних машин і механізмів без огороджень карданних та пасових передач, посівних та садильних машин, які не обладнані пристроями двосторонньої сигналізації, причіпних агрегатів без гальм та страхувальник пристроїв. Вже рідшими стали порушення відсутності на тракторах електростартерного запуску двигуна з кабіни. Тому необхідно вжити відповідних заходів щодо налагодження функціонування відомчого контролю за станом охорони праці у сільськогосподарському виробництві.

Нещасних випадків було б набагато менше, якби до профілактики виробничого травматизму як слід долучалися відповідні служби управлінь агропромислового розвитку районних держадміністрацій. Але на превеликий жаль, значна кількість фахівців з охорони праці працює за сумісництвом, а тому не в змозі взяти ситуацію під належний контроль. У наслідок цього поза увагою цих служб залишився стан охорони праці у фермерських господарствах.

Не менш важливим на сьогодні стало питання про перегляд існуючих підходів до організації праці у сільськогосподарському виробництві з тим, щоб вони базувались в першу чергу на пріоритеті життя та здоров’я працівників. Також потребує уваги мотивація до безпечної праці як роботодавця, так і виконавця, посилення їхньої відповідальності, організація спецпідготовки працівників, зайнятих на роботах підвищеної небезпеки.