
Проведено інформаційно-роз’яснювальну роботу з надрокористувачами та представниками місцевих органів влади Волинської, Закарпатської та Львівської областей з питань охорони об’єктів поверхні

На виконання Доручення управління гірничого нагляду Держпраці посадові особи
Західного міжрегіонального управління Держпраці протягом листопада–грудня 2025 року провели наради

спільно з представниками гірничодобувних підприємств, які здійснюють видобуток корисних копалин підземним способом на території Волинської, Закарпатської та Львівської областей, а також з відповідальними особами територіальних громад , на території яких розташовані такі підприємства.

Під час зустрічей обговорено основні норми та вимоги щодо забезпечення заходів охорони об’єктів поверхні в умовах шкідливого впливу гірничих робіт.

Представники Управління акцентували увагу на нормах Кодексу України про надра, згідно з якими забудова площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення, а також будівництво споруд, не пов’язаних із видобуванням, допускаються лише у виняткових випадках і за погодженням з Держгеонадрами та Держпраці. При цьому обов’язково мають здійснюватися заходи, що забезпечують можливість подальшого видобування корисних копалин.

Відповідно до Положення про порядок забудови площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення (постанова КМУ від 17.01.1995 № 33), необхідно здійснювати заходи:

охорони об’єктів будівництва від шкідливого впливу гірничих робіт;

охорони гірничих виробок і родовищ від негативного впливу забудови, що може знизити якість корисних копалин або ускладнити їх розробку.

Окрему увагу учасники нарад приділили процедурам здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог гірничого законодавства та законодавства про надра з метою забезпечення безпеки людей , майна , споруд та навколишнього природного середовища .

Заходи охорони існуючих і проєктних об’єктів поверхні мають визначатися з урахуванням:
• прогнозованих деформацій земної поверхні;
• допустимих і граничних показників деформацій;
• призначення, цінності, технічного стану та строку служби об’єктів.

Під час вибору заходів охорони необхідно розраховувати:
• межі зон впливу гірничих виробок;
• тривалість процесу зрушення земної поверхні;
• допустимі показники деформацій для підроблюваних об’єктів.

При розробці вугільних родовищ продовжують застосовуватися правила підробки будівель, споруд і природних об’єктів при видобуванні вугілля підземним способом.

Для родовищ рудних і нерудних корисних копалин, щодо яких не завершено вивчення процесів зрушення, вибір заходів охорони здійснюється на основі рекомендацій науково-дослідних установ.

Підсумовуючи зустрічі, представники Управління наголосили, що науково обґрунтовані та належно складені заходи охорони дозволяють:
• мінімізувати вплив гірничих робіт на об’єкти поверхні;
• ефективно та безпечно відпрацьовувати запаси корисних копалин, розташовані під ними.