В бригадах Стрийського відділення бурових робіт інспектори розповіли як проводити випробування свердловин

 Днями головні державні інспектори відділу нагляду в гірничодобувній промисловості, відділу нагляду на виробництві і на об’єктах підвищеної небезпеки,  відділу з питань гігієни  праці та  відділу експертизи умов праці ГУ Держпраці у Львівській області провели  наради з працівниками  бригад з випробовування свердловин № 2,3 Стрийського відділення бурових робіт філія БУ «Укрбургаз» ПАТ «Укргазвидобування». Під час семінар-нарад йшлося про дотримання вимог нормативно-правових актів з питань праці, охорони праці та промислової безпеки під час ведення робіт з будівництва, випробування свердловин на нафту і газ.

Державні інспектори розповіли, що випробування свердловин проводиться згідно з проектами на будівництво свердловин і планами їх випробування, в яких має бути зазначено обсяг робіт з випробування пластів з урахування призначення свердловини і характеристики розкритого розрізу. На підставі плану по випробуванню свердловини складається комплексний план робіт із зазначенням методів і термінів випробування і відповідальних виконавців по кожному виду робіт, який затверджений керівництвом підприємства.

Відмінними особливостями випробування свердловин, які мають газонасичені пласти, є великі швидкості потоку флюїду; швидке підвищення тиску у процесі випробування; можливість розгазовування промивальної рідини та її викид; великі устьові тиски при виході газу на поверхню; підвищена пожежна небезпека при негерметичності обладнання; утворення гідратів в місцях переходу діаметрів від меншого до більшого.

Щоб виключити значне розгазовування промивальної рідини і викиду її з свердловини інтервал випробування вибирають якомога менший, обмежуючи його розмір пакерами, які встановлюють нижче і вище інтервалу випробування, або тільки одним верхнім пакером, якщо інтервал випробування не більше 12 метрів. У зв’язку з тим, устьова обв’язка виконується за схемою, в яку включений превентор, засувки високого тиску, спеціальні маніфольди для відводу газу і факельні пристрої. Крім підвищених вимог до герметизації устя свердловини, різьбових з’єднань обладнання та колони труб, є низка технологічних особливостей.

Окрім цього,  фахівці розповіли  присутнім про інтенсифікацію притоку флюїду, а саме: у низькопроникнених пластах або проникних пластах при сильно забрудненій привибійній зоні з метою активізації та очищення від забруднення проводять інтенсифікацію пластів. Серед методів інтенсифікації розрізняють методи хімічного, гідромеханічного і комбінованого впливу на пласт. Хімічні методи впливу на пласт застосовують в основному для очищення пласта від забруднення. Найбільш широко використовують солянокислотну обробку пласта. Зазвичай застосовують соляну кислоту 8-15% -ної концентрації. При більшій концентрації соляна кислота вступає в реакцію з металевим обладнанням і може його зруйнувати. Соляна кислота при контакті з породою вступає в хімічну реакцію з карбонатними включеннями. Отримані в результаті реакції хлористий кальцій і хлористий магній розчинні у воді і легко видаляються з привибійної зони. У зв’язку з цим соляну кислоту доцільно застосовувати при обробці карбонатних порід, використання соляної кислоти для обробки теригенних порід менш ефективно.

Також  присутнім  доведено основні аспекти законодавства з проведення експертизи умов праці, вимоги порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій у відповідності до наказу МОЗ №246 від 21.05.2007 р. та для  проведення лабораторних досліджень умов праці на робочих місцях працівників.

Присутнім розказано про основні вимоги безпеки при експлуатації електрообладнання та електроінструменту,  експлуатації електрообладнання в вибухопожежонебезпечних зонах, вимоги безпеки при виконанні робіт на висоті, вимоги до засобів індивідуального захисту.

Звернуто увагу на безпечне ведення робіт під час експлуатації балонів, посудин та апаратів, що працюють під тиском та вакуумом. Доведено присутнім основні вимоги Технічного регламенту безпеки обладнання, що працює під тиском, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.01.2011 року № 35.