Весняно-польові роботи – екзамен з безпеки та гігієни праці

З приходом весни та настанням сприятливих кліматичних умов,  пора весняно-польових робіт є напруженою для працівників села. У цей час сільськогосподарськими підприємствами виконується біля третини річного обсягу польових  тракторних та транспортних робіт. Все це об’єктивно збільшує вірогідність травматизму, особливо при не дотриманні правил техніки безпеки, гігієни праці і неналежної організації робіт.

Умови праці у сільськогосподарському виробництві мають свої особливості. В основному польові роботи виконуються на значній відстані від виробничої бази. Через це понижується контроль за безпекою працюючих зі сторони керівництва. У цих умовах підвищується особиста відповідальність за безпеку проведення робіт відповідальної особи. Також працівникам доводиться проводити цілий комплекс робіт із застосуванням мінеральних добрив, гербіцидів, протруювачів, які використовуються при підживленні посівів, протруюванні та перевезенні посівного матеріалу, сівбі, а це робота є з застосуванням отрутохімікатів. Перед початком виконання цих робіт їм необхідно пройти медичний огляд та відповідні інструктажі з охорони праці, контролювати забезпеченість та носіння спеціального одягу, використання засобів індивідуального захисту.

В ході проведення перевірок сільськогосподарських підприємств встановлено, що керівники недостатньо проводять цю роботу, а деякі – взагалі не проводить. Для забезпечення належних умов праці на посівних роботах необхідно організовувати у польових умовах пункти обігріву й харчування працівників, а також можливість надання їм оперативної медичної допомоги у разі необхідності. Разом з тим, потрібно звертати особливу увагу роботодавців на заборону застосування праці осіб молодших вісімнадцяти років на важких роботах і зі шкідливими або небезпечними умовами праці. Також забороняється долучати неповнолітніх до нічних надурочних робіт, у вихідні дні та до підіймання та переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми. Сьогодні більшість роботодавців галузі не дбають про створення здорових і безпечних умов праці, тож не дивно, що у сільському господарстві надзвичайно низький рівень культури виробництва.

В приватних та фермерських господарствах ситуація з додержанням вимог нормативно-правових актів з охорони праці загострена, оскільки їм не вистачає відповідних знань, вони не зацікавленні у створенні належних умов праці, так як всі витрати, пов’язані з відшкодуванням шкоди заподіяної здоров’ю працівника,  лягають на Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

На сьогодні найактуальнішими питаннями у галузі охорони праці у системі Мінаргополітики є боротьба з приховуванням нещасних випадків на виробництві, посиленням відповідальності роботодавців за функціонуванням СУОП, стимулювання роботи щодо зменшення ризику травмування на виробництві та професійної захворюваності, налагодження дієвого відомчого контролю, якісного навчання, безпечних прийомів праці, належна організація проведення відповідних інструктажів, навчання та перевірки знань з охорони праці, проведення періодичних медоглядів працівників. Здійснення цих та інших заходів не потребує значних матеріальних витрат, і у той же час вони сприяли б збереженню життя і здоров’ю  хліборобів, зменшенню моральних та матеріальних збитків.

Найбільш травмонебезпечними є такі категорії працівників: підсобні працівники (падіння та наїзд транспортних засобів); водії автомобілів (дорожньо-транспортні пригоди); механізатори (дорожньо-транспортні пригоди та наїзд транспортних засобів); сторожів (пожежі та вбивства зловмисниками). Основними причинами нещасних випадків є порушення Правил дорожнього руху, трудової і виробничої дисципліни, незадовільний технічний стан транспортних засобів та технологічного обладнання.

Частими порушеннями залишаються експлуатація самохідних машин і механізмів без огороджень карданних та пасових передач, посівних та садильних машин, які не обладнані пристроями двосторонньої сигналізації, причіпних агрегатів без гальм та страхувальник пристроїв. Вже рідшими стали порушення відсутності на тракторах електростартерного запуску двигуна з кабіни. Тому необхідно вжити відповідних заходів щодо налагодження функціонування відомчого контролю за станом охорони праці у сільськогосподарському виробництві.

Нещасних випадків було б набагато менше, якби до профілактики виробничого травматизму як слід долучалися відповідні служби управлінь агропромислового розвитку районних держадміністрацій. Але на превеликий жаль, значна кількість фахівців з охорони праці працює за сумісництвом, а тому не в змозі взяти ситуацію під належний контроль. У наслідок цього поза увагою цих служб залишився стан охорони праці у фермерських господарствах.

Назріло питання і про перегляд існуючих підходів до організації праці у сільськогосподарському виробництві з тим, щоб вони базувались в першу чергу на пріоритеті життя  та здоров’я працівників. Також потребує уваги мотивація до безпечної праці як роботодавця, так і виконавця, посилення їхньої відповідальності, організація спецпідготовки працівників, зайнятих на роботах підвищеної небезпеки, розширення системи сільської медицини для раннього виявлення професійних захворювань. Зрозуміло, що з огляду на сучасне організаційно-економічне становище у селі, самотужки ці проблеми не вирішаться. Потрібна окрема галузева концепція безпеки праці та промислової безпеки, яка би базувалась не тільки на його сьогоденні, а й враховувала б перспективу його розвитку.

Головний державний інспектор відділу нагляду в АПК та СКС                                    Юрій Джижула