Про нарахування доплат за стаж медичним працівникам роз’яснили медпрацівникам під час онлайн-прийому фахівці Держпраці

Під час онлайн-прийому до фахівців Держпраці звернувся трудовий колектив Камінь-Каширського центру первинної медико-санітарної допомоги та голова обкому Волинської обласної організації профспілки працівників державних установ Ольга Сабурова.

Представники Камінь-Каширського центру первинної медико-санітарної допомоги просили дати роз’яснення щодо нарахування доплати за стаж медичним працівникам. А також пояснити чи правомірно було не виплачено доплату за стаж працівникам центру за минулий рік та в перші місяці цього року.

Олена Коновалова, заступник директора департаменту з питань праці Держпраці, зазначила, що за організаційно-правовою формою заклади охорони здоров’я можуть утворюватися і функціонувати як казенні підприємства або державні установи, а заклади охорони здоров’я комунальної власності — як комунальні некомерційні підприємства (КНП).

Підприємства самостійно визначають свою організаційну структуру, встановлюють чисельність працівників і штатний розпис (ч. 3 ст. 64 Господарського кодексу України). Це стосується й КНП.

Роботу працівників підприємства оплачують за договорами. Договори регулюють оплату праці працівників на основі систем угод, які укладають на державному, галузевому або регіональному та виробничому рівнях відповідно до Закону України «Про колективні договори і угоди» від 01.07.1993 № 3356-XII. Індивідуальні умови оплати праці визначає трудовий договір між роботодавцем і працівником.

Якщо реорганізовані медичні заклади отримують додаткові дотації з держбюджету, нарахування та виплату зарплати медикам регулюють також на підставі постанови КМУ «Про умови і розміри оплати праці працівників підприємств і організацій, що дотуються з бюджету» від 31.08.1997 № 948.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2009 р. №1418 затверджено Порядок виплати надбавки за вислугу років медичним та фармацевтичним працівникам державних та комунальних закладів охорони здоров’я.

Згідно з цим Порядком, його дія поширюється на медичних та фармацевтичних працівників, які працюють на зазначених у пункті 3 цього Порядку посадах у будь-яких державних та комунальних установах, закладах, організаціях незалежно від підпорядкування і умови оплати праці, яких визначаються відповідно до умов оплати праці працівників державних та комунальних закладів охорони здоров’я, крім посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби України.

Пунктом 3 Порядку визначено, що надбавка за вислугу років виплачується керівникам закладів охорони здоров’я, їх заступникам з числа лікарів, заступникам головного лікаря з медсестринства, керівникам структурних підрозділів з числа лікарів, головним медичним сестрам, лікарям усіх спеціальностей, професіоналам з вищою немедичною освітою, що допущені до медичної діяльності в закладах охорони здоров’я, керівникам фармацевтичних (аптечних) закладів, їх заступникам, керівникам структурних підрозділів з числа провізорів і фармацевтів, провізорам усіх спеціальностей, фахівцям з базовою вищою та неповною вищою медичною і фармацевтичною освітою усіх спеціальностей та помічникам ентомолога.

Розмір зазначеної надбавки, згідно з пунктом 2 Порядку, встановлюється працівникам до посадового окладу залежно від стажу роботи: понад 3 роки роботи – 10 відсотків, понад 10 років – 20 відсотків та понад 20 років – 30 відсотків.

Голова обкому Волинської обласної організації профспілки працівників держустанов Ольга Сабурова поцікавилася, яким чином буде проводитися попередження та звільнення державних службовців після вступу в дію Закону про працю та як профспілка державних установ може відстоювати права держслужбовців.

Олена Коновалова пояснила, що про наступне звільнення держслужбовців повідомлятимуть за місяць. Згода профспілки на це не потрібна.

Закон України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України» від 12.12.2019 № 378-IX змінив статтю 43-1 КЗпП, яка визначає випадки та категорії працівників, коли трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу розривають з працівником без попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника). Наразі до цієї категорії працівників віднесли державних службовців.

Також змін зазнала і стаття 49-2 КЗпП, яка встановлює порядок вивільнення працівників. Закон визначив особливості вивільнення державних службовців: про наступне вивільнення держслужбовців персонально попереджають не пізніше ніж за 30 календарних днів, а не за 2 місяці, як для інших категорій працівників; у разі вивільнення працівників не застосовують положення частини другої статті 40 КЗпП та положення частини другої статті 49-2 КЗпП.

Також нагадала, що не діє для державних службовців: обов’язкова умова звільнення працівника за пунктом 1 статті 40 КЗпП — його не можна за згодою перевести на іншу посаду; при вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховують переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством; не пізніше ніж за 30 календарних днів до запланованих звільнень первинним профспілковим організаціям надають інформацію щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також проводяться консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом’якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.