Щодо зарахування часу перебування у відпустках без збереження заробітної плати за згодою сторін, зазначених у частинах першій і третій статті 26 Закону України «Про відпустки», до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань» від 22.11.2023 № 3494-IX (далі — Закон № 3494), який набрав чинності 24.12.2023, внесено зміни, до Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР (далі — Закон № 504), якими доповнено статтю 26 Закону № 504 частиною 4, відповідно до якої час перебування у відпустках, зазначених у частинах 1 і 3 цієї статті, не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого пунктом 4 частини 1 статті 9 Закону № 504.

Таким чином, періоди перебування у відпустці, передбаченій статтею 26 Закону № 504 та частиною 3 статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ до дня набрання чинності Законом № 3494, зараховуються до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, а після цієї дати — ні.