Семінар для представників ОСББ: присутні обговорили практичні аспекти застосування трудового законодавства

У п’ятницю, 14 грудня,  у приміщенні Великої сесійної зали ЛМР за участю головного державного інспектора ГУ Держпраці у Львівській області  відбувся семінар  щодо діяльності ОСББ. В межах превентивного заходу учасникам роз’яснили вимоги трудового законодавства, наголосили на необхідності офіційного оформлення працівників.

Так, інспектор відповіла на запитання присутніх щодо   можливості  двірникам виконувати роботи на умовах цивільно-правового договору.

 За її словами, роботодавець повинен оформити працівника на роботу у встановленому порядку з першого дня виконання ним трудової функції. Таким чином, до того часу, поки не відбулося належне оформлення трудових відносин, працівник не може приступити до виконання своїх обов’язків. 

Не відповідає вимогам законодавства спроба замінити легальне працевлаштування так званим «стажуванням» у розумінні, відмінному від визначеного законом. За вказане порушення відбувається притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Тільки громадяни, які мають офіційний статус безробітного, можуть проходити стажування, а саме професійне навчання працівників на виробництві на тому чи іншому підприємстві. Після закінчення стажування підприємство зобов’язується прийняти працівників на роботу.

При цьому відносини працівника з роботодавцем можуть будуватися на підставі як трудового, так і цивільно-правового договору.

Трудовий договір і ЦПД мають деякі спільні риси. Наприклад, в обох випадках фізособа-працівник (або виконавець) виконує роботу (надає послугу), за яку роботодавець (або підрядник/замовник) виплачує йому певну суму коштів. За договором цивільно-правового характеру підрядник/виконавець зобов’язується за завданням замовника і на свій ризик виконати/надати прописану в них роботу/послугу. Замовник же, у свою чергу, зобов’язується прийняти та оплатити її (ч. 1 ст. 837, ч. 1 ст. 901 ЦКУ). Інакше кажучи, предметом ЦПД є виконання/надання підрядником/виконавцем певного обсягу робіт/послуг. При цьому предметами конкретно договору підряду можуть бути: створювана річ; обробка, переробка, ремонт уже існуючої речі. За підсумками виконання договору підряду замовник отримує від підрядника конкретний кінцевий результат, виражений у певній матеріальній формі. Водночас результат від надання послуг зазвичай не має матеріальної форми. Тому за підсумками виконання договору про надання послуг замовник отримує від виконавця не сам результат (тобто річ або майно), а певні дії. Приймання виконаних робіт (наданих послуг) здійснюється за актом, з якого має бути видно, які саме роботи (послуги) виконано (надано) та прийнято. Саме акт є підставою для оплати робіт (послуг).