«Накладення великих штрафів не є нашим головним показником. Головне — легалізація робочих місць»

02 листопада 2018

Начальник Головного управління Держпраці у Львівській області Ольга Вільхова розповіла журналісту газети “Високий замок” Юлії Ліщенко про новації у роботі відомства. 

На підприємствах Львівщи­ни проводять масові пере­вірки — обласне Управління Держпраці спільно із Держ­фінслужбою перевіряють, чи не оформлено на підпри­ємствах нелегальних пра­цівників. Уже другий місяць підприємці «стоять на вухах» від драконівських штрафів, після яких не кожне підпри­ємство може оговтатись. Нещодавно Г У Держпраці області оштрафувало одне львівське підприємство на 5,8 мільйона гривень — за неоформлених 52 працівни­ків. Наскільки виправдані такі непідйомні суми штрафів? Чи не породжують вони ще більшу корупцію? Чому пере­вірки активізувалися саме зараз? На ці актуальні теми журналіст «ВЗ» поспілкува­лася із начальником Голов­ного управління Держпраці у Львівській області Ольгою Вільховою.

«Контрольні заходи — це наша повсякденна робота, — розповідає Ольга Вільхова. — Бо питан­ня детінізації зайнятості — но­мер один для нашої структури. 5 вересня було видано розпо­рядження Уряду „Про заходи, спрямовані на детінізацію відно­син у сфері зайнятості населен­ня“. Працюємо у два етапи: пре­вентивна діяльність і контроль.».

— Але підприємці говорять передусім про інспекцій­ні відвідування і накладення штрафів…

— У вересні ми проводи­ли активну преветивну діяль­ність, тобто інформаційно-роз’яснювальну роботу. Ця робота здійснювалася спільно із нашими партнерами — Дер­жавною фіскальною службою, Пенсійним фондом, Центром зайнятості, Асоціацією робото­давців, профспілками. Ми нада­вали роз’яснення як суб’єктам господарювання, так і найма­ним працівникам — щодо пере­ваг офіційного працевлашту­вання. Проведено більш ніж тисячу семінарів із суб’єктами господарювання з питань лега­лізації та детінізації. Були і по­відомлення у друкованих та електронних ЗМІ, дуже багато ефірів. За масштабами превен­тивної роботи наше Управління на другому місці в Україні.

І бачимо результати. Тільки з 1 по 5 жовтня, за інформацією ДФС, легалізовано 1356 праців­ників в області.

Другий етап нашої роботи — інспекційні відвідування. Вони тривають постійно, але з 5 жов­тня активізувалися на виконан­ня постанови уряду. Якщо брати проміжні результати, то з 1 жов­тня ми виявили 68 працівників у 18 суб’єктів господарювання, оформлених неналежним чи­ном, тобто без укладення тру­дового договору або з підміною трудового договору цивільно-правовим. А також оформлення працівників без повідомлення органу ДФС. Працюємо в першу чергу зі сферами, які є найбільш ризикованими в частині фор­мальної зайнятості. Це торгівля, послуги, ресторанно-готельний бізнес, будівництво.

— Не можу не запитати про нещодавню апаратну нара­ду у голови ЛОДА. Чому Олег Синютка розкритикував ро­боту Управління держпраці?

— Такі оцінки — безпідстав­ні. Управління працює злаго­джено і виконує усі функції, передбачені нашим положен­ням. Передусім це превентивна функція. Ми не є лише контр­олюючим органом, а в першу чергу — сервісною службою, яка надає роз’яснення і допомагає роботодавцям дотримуватися закону в частині трудового за­конодавства — аби запобігти порушенням. Штрафи за одно­го неоформленого працівника справді великі — 30 мінімаль­них заробітних плат, тобто 111 тисяч 690 грн. А це практично одна річна середня заробітна плата одного працівника. Ро­ботодавець має зробити вибір — або платити такі великі штра­фи або все ж таки легально оформляти працівників і плати­ти «білу» офіційну зарплату, не нижчу, ніж середня по області.

З початку року виявили понад 500 неналежним чином оформ­лених працівників. Але накла­дення таких великих штрафних санкцій на суб’єктів господарю­вання не є нашим головним по­казником. Головне — легаліза­ція робочих місць. Наприклад, за результатами інформаційно-роз’яснювальної роботи з по­чатку року легалізовано більш ніж 11 тисяч працівників.

У нас немає структурних під­розділів у районах області. По області працює лише 33 інспек­тори, праця, яких має роз’їзний характер. Сьогодні, наприклад, інспектор виконує доручення у Львові, а завтра їде в Труска­вець чи Червоноград. Інспекто­ри не мають забезпечення, са­мотужки добираються в той чи інший район.

В рамках реформи децен­тралізації Держпраці делегова­но повноваження органам міс­цевого самоврядування. А саме — контрольні повноваження. В області вже видано 49 посвід­чень інспекторам праці орга­нів місцевого самоврядування. Це міста обласного значення і об’єднані територіальні гро­мади. Там уже є інспектори, які зобов’язані також реалізовува­ти функцію контролю. Вони всі перебувають на місцях, тому якнайкраще володіють локаль­ною інформацією щодо легалі­зації зайнятості.

— Нещодавно СБУ затрима­ла на хабарі у 50 тис. грн. по­садовця львівського Управ­ління держпраці. Вимагав гроші за невнесення підпри­ємства до плану проведення перевірок. Це тільки один ви­падок, коли перевіряльника взяли на хабарі. І то, мабуть, тому, що підприємець заявив про вимагання від нього хаба­ра. А скільки таких випадків, коли ніхто ні про що не пові­домляє, і хабарі даються і бе­руться?

— До такого явища ставлю­ся вкрай негативно. На жаль, такі факти трапились і в нашій структурі. У нас є головний спе­ціаліст із протидії корупції. Він виїжджає на інспекційні відвід­ування, позапланові перевір­ки за участі наших інспекторів. Відбувається постійна превен­ція, тобто робота з інспектор­ським складом — антикорупційні інструктажі, наради. Прикро, що трапляються такі події. Вони ки­дають тінь на порядних людей, які працюють в нашому колекти­ві, і загалом на структуру.

— Завжди, коли перед­бачені великі штрафи, є не­безпека корупції. Чим більші штрафи, тим більші хабарі. Суто економічно, роботодав­цю легше заплатити 50 ти­сяч грн. хабара інспектору, ніж 111 тисяч штрафу за нео­формленого працівника.

— Роботодавцю найлегше офі­ційно оформити свого працівни­ка. Працювати легально, плати­ти своїм працівникам зарплату офіційно і ні за що не пережива­ти. Тоді жодна перевірка нікому не буде загрожувати.

— Ви нещодавно поверну­лися із відрядження в Литву. Що запозичили з досвіду іно­земних колег, що вони у нас?

— У нас із Литвою — однако­ві проблеми. У них також існує тіньова зайнятість. Їхні інспек­тори мають такі самі пробле­ми, як і наші. Наприклад, ми не можемо ідентифікувати особу, бо це може здійснювати лише правоохоронний орган. Ми не можемо без бажання цього працівника отримати від ньо­го пояснення — хто він, що він. Буває, люди від нас втікають. Але литовці в цьому плані піш­ли вперед. У них кожен інспек­тор підключений до бази ДФС. Інспектори виходять на пере­вірку і можуть миттєво бачити попрізвищно всіх працівників, які працюють у цього робото­давця, і одразу ідентифікувати їх. Ми такої можливості не ма­ємо. Тому у нас роботодавець може вдаватися до різних ма­ніпуляцій. Наприклад, ствер­джує, що працівник був пра­цевлаштований якимось іншим чином. Хоча ми фіксували про­тилежне.

У Литві є орган, який входить в структуру інспекції праці — це комісія з трудових суперечок. В Україні питання трудових су­перечок (поновлення на робо­ті тощо) вирішується лише че­рез суд. Якщо працівник до нас звертається, ми його скерову­ємо в судові органи. Але розу­міємо, що судовий процес для людини — великі витрати на ад­вокатів, затрати часу, і ще неві­домо, чи виграє справу. У Лит­ві ж ця комісія вирішує 95% всіх трудових суперечок. До суду людина не доходить. Причому комісія працює дуже швидко — протягом місяця трудова супер­ечка вирішується. Натомість у наших судах справа може затяг­нутися і на півроку. Тому цей ме­ханізм вирішення трудових су­перечок ми б хотіли впровадити і в Україні.

У нас діє громадська при­ймальня — на Валовій, 31 у Льво­ві. Якщо людям важко прийти до нас, вони можуть скористати­ся телефоном гарячої лінії: 235−48−42.

Джерело: https://wz.lviv.ua