Про посередництво у працевлаштуванні за кордоном: актуальні питання

Складна економічна ситуація зумовлює щорічне збільшення масштабів трудової міграції. Багато громадян прагнуть знайти роботу за межами країни і на допомогу їм приходять компанії, що займаються посередництвом у працевлаштуванні за кордоном. Але далеко не всі надають послуги доброчесно та на законних підставах. Фахівці Держпраці надають відповіді на найбільш актуальні питання.

Хто може в Україні надавати послуги з працевлаштування за кордон?

Основні вимоги до посередництва в працевлаштуванні за кордоном викладені у Законі України «Про зайнятість населення» № 5067 від 05.07.2012р. (далі – Закон №5067). Відповідно до пп. 22 ч. 1 ст. 1 Закону №5067 суб’єктом господарювання, який надає послуги з посередництва в працевлаштуванні, є: зареєстрована у встановленому законом порядку юридична особа, що провадить господарську діяльність, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання; фізична особа-підприємець, яка надає послуги з посередництва в працевлаштуванні в Україні та/або за кордоном відповідно до даного Закону та інших актів законодавства.

Тобто займатися даним видом діяльності можуть юридичні особи та фізичні особи-підприємці. У юридичних осіб у статуті повинен бути зазначений такий вид діяльності, як “Послуги з працевлаштування”, а у виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців позначений один із видів діяльності під кодом 78 “Послуги щодо працевлаштування.

Чи є обов’язковими ліцензії на надання послуг з працевлаштування за кордоном?

Наявність ліцензії є обов’язковою! Тому перше, на що потрібно звернути увагу, чи є у суб’єкта господарювання відповідна ліцензія, оскільки без неї він працювати не може. Згідно із Законом України “Про ліцензування видів господарської діяльності”(ст.7 п. 20) та Законом України «Про зайнятість населення» (ч.1 ст.38) діяльність суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, підлягає ліцензуванню. Переглянути наявність у суб’єкта господарювання ліцензії можна на сайті Міністерства соціальної політики в Україні та на сайті Державної служби зайнятості України.

Які ще є обов’язкові вимоги до таких агенцій передбачені законодавством України? На що потрібно звернути увагу, щоб не стати жертвою шахраїв?

Зверніть увагу на те, що відповідно до Постанови КМУ №1060 від 16.12.2015 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном» (далі –ПКМУ №1060) ліцензіат повинен провадити діяльність в нежитловому приміщенні і є чітко встановлені вимоги навіть до оформлення офісу. При вході до приміщення (офісу) ліцензіата має бути вивіска із зазначенням: найменування ліцензіата згідно з найменуванням, яке зазначено в ліцензії (крім фізичних осіб-підприємців) та інформація про режим роботи. У самому приміщенні в вільному для відвідувачів доступі розміщується така інформація: відомості про повне найменування ліцензіата, його місцезнаходження та номери телефонів; прізвище, ім’я та по батькові керівника та/або власника; копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; інформація щодо рішення органу ліцензування про видачу ліцензії або копія ліцензії, або витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань із зазначенням дати видачі ліцензії та органу, що її видав; перелік держав, до яких згідно з укладеними зовнішньоекономічними договорами (контрактами) про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном ліцензіат має право працевлаштовувати клієнтів; завірена ліцензіатом загальна інформація про характер майбутньої роботи, види професійної діяльності, за якими пропонується працевлаштування, умови праці та проживання у державі працевлаштування; контактний номер телефону структурного підрозділу органу ліцензування, до повноважень якого належить виконання функцій у сфері ліцензування; книга відгуків і пропозицій.

Ліцензіат повинен забезпечити місце провадження господарської діяльності оргтехнікою (комп’ютером з доступом до Інтернету, принтером) і засобами телефонного зв’язку.

Підписуючи трудовий договір, контракт або трудову угоду на що потрібно звернути увагу? Яка інформація обов’язково повинна відображатися в цьому документі?

Хочеться зазначити, що не можна підписувати жоден документ не ознайомившись зі змістом! Уважно прочитайте, якщо виникли запитання, чи сумніви не соромтесь, а задавайте питання та вимагайте чіткої відповіді, а не загальних фраз.

Так за нормами ч. 1 ст. 38 Закону №5067 послуги з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном надаються відповідно до заявок іноземного роботодавця (його контрагента) щодо вільних робочих місць (вакансій) і лише в межах укладених іноземними суб’єктами господарювання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) про надання посередницьких послуг у сфері працевлаштування з метою сприяння підписанню трудового договору (контракту найму).

Обов’язковим додатком до зовнішньоекономічного договору (контракту) про надання посередницьких послуг у сфері працевлаштування за кордоном є проект трудового договору, завірений іноземним роботодавцем.

Цей трудовий договір повинен відповідати законодавству держави працевлаштування та міжнародним договорам України, а також містити таку інформацію: основні реквізити роботодавця; професійні вимоги до працівника; відомості про характер роботи, умови праці, її оплати та проживання на території країни працевлаштування, соціального захисту (зокрема страхування); строк дії договору, умови продовження його дії та розірвання; порядок покриття транспортних витрат тощо.

Зверніть увагу на те, що ці документи повинні бути перекладені, а копії (фотокопії) документів, складених іноземною мовою, і справжність підпису перекладача на їх перекладі українською мовою повинні бути нотаріально засвідчені.

Крім того, при укладанні зовнішньоекономічного договору (контракту) ліцензіат повинен отримати від іноземного суб’єкта господарської діяльності: копію дозволу на працевлаштування громадян України, виданого роботодавцю уповноваженим органом країни працевлаштування, якщо такий документ передбачено законодавством країни працевлаштування; копію дозволу (ліцензії) на провадження посередницької діяльності у працевлаштуванні громадян України, виданого уповноваженим органом країни працевлаштування посереднику, якщо такий документ передбачено законодавством країни працевлаштування; копію документа, що підтверджує факт реєстрації іноземного суб’єкта господарювання у країні місцезнаходження; копію/витяг документа іноземного суб’єкта господарювання, що визначає вид його господарської діяльності, якщо законодавством країни працевлаштування не передбачено видачу дозволів (ліцензій) на працевлаштування громадян України.

Ці документи мають бути засвідчені згідно із законодавством країни їх видачі та легалізовані в консульській установі України (можуть бути також засвідчені в посольстві відповідної держави в Україні та легалізовані в МЗС, якщо міжнародними договорами, в яких бере участь Україна, не передбачено інше).

Також суб’єкт господарювання повинен мати в наявності засвідчену копію колективного договору (угоди) між іноземним роботодавцем та профспілковою організацією чи їх профоб’єднанням, якщо такий колективний договір (угода) є в наявності, а у разі його відсутності – довідку, засвідчену іноземним роботодавцем, про те, що такий договір (угода) не укладався.

Колективний договір повинен відповідати законодавству країни працевлаштування, та містити такі вимоги: права та обов’язки іноземного роботодавця, зокрема щодо розміру заробітної плати найманого працівника, її порядку виплати, підстав припинення трудових відносин, умов побуту та медичного обслуговування (страхування), умов з охорони праці, репатріації найманого працівника; порядок надання іноземним роботодавцем компенсації найманому працівнику за дострокове розірвання трудового договору (з ініціативи роботодавця), за втрату повної або часткової працездатності найманого працівника, у разі його смерті або у випадку роботи найманого працівника в зонах бойових дій; порядок надання іноземним роботодавцем компенсації найманому працівнику за транспортні витрати (авіаквитки, проживання в готелі, харчування тощо); права та обов’язки найманого працівника; умови представлення профспілковою організацією чи її профоб’єднанням інтересів найманого працівника.

Яким документом оформлюється факт працевлаштування шукача роботи за кордоном з агенцією з посередництва?

Надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном здійснюється після укладення договору про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном між особою та суб’єктом господарювання. Такий договір (контракт) укладається в письмовій формі у двох примірниках: один видається клієнту, другий залишається у ліцензіата. При цьому зазначений договір повинен містити наступні основні вимоги: номер, дату, місце укладання договору (контракту); найменування ліцензіата, номер та дату видачі ліцензії на посередництво у працевлаштуванні на роботу за кордоном, номер телефону, адресу місцезнаходження та/або місця провадження діяльності ліцензіата; відомості про клієнта (прізвище, ім’я та по батькові, місце проживання, номер телефону тощо); визначення предмета договору (контракту); права, обов’язки та відповідальність сторін, в тому числі фінансові зобов’язання; умови змін, розірвання та анулювання договору (контракту); порядок вирішення спірних питань; місце підписання трудового договору з іноземним роботодавцем; термін дії договору (контракту); визначення форс-мажорних обставин та дії сторін при їх настанні; перелік додаткових послуг, що можуть бути надані посередником за плату.

Обов’язково зверніть увагу на те, що у договорі має бути зазначено, що суб’єкт господарювання надає саме послуги із працевлаштування за кордоном, а не, скажімо, інформаційно-консультаційні послуги. Такі послуги теж можуть бути позначені в договорі як додаткові, але основний обов’язок за договором – це саме працевлаштування!

Виконання договору (контракту) між ліцензіатом і клієнтом про надання послуг з посередництва в працевлаштуванні на роботу за кордоном оформляється актом про надання (приймання) послуг, який підписується обома сторонами.

Деякі агенції пропонують оплатити послуги з працевлаштування наперед, чи правомірно це?

Однозначно ні! Суб’єкт господарювання, який надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, не має права отримувати від осіб, яким надані такі послуги, плату до підписання акта виконаних послуг (ч. 2 ст. 38 ЗУ «Про зайнятість» ). А нормами пп. 3.6.7 Ліцензійних умов заборонено стягувати з клієнтів будь-які види попередніх оплат за послуги з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном до отримання клієнтом завізованого іноземним роботодавцем трудового договору (контракту) та/або робочої візи (в разі наявності між Україною та країною працевлаштування візового порядку в’їзду) в посольстві (консульстві) іноземної країни.

Тому, коли в особи вимагають передоплату за послуги із працевлаштування до отримання зазначених документів, це є ознакою порушення норм закону. І передбачає  штраф у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення  (ч. 8 ст. 53 ЗУ «Про зайнятість»). Тому суб’єкти господарювання, які турбуються про свою репутацію, на такі дії не підуть.

Також хочеться звернути увагу ще на один нюанс: працевлаштування в країни з візовим порядком в’їзду може відбуватися тільки на підставі робочої, а не туристичної візи. Тому якщо компанія пропонує оформити туристичну візу, а “на місці зорієнтуватися”, дуже ймовірно, що це шахраї.

Джерело