Так, можливістю взяти участь в онлайн-спілкуванні, щоб поставити запитання й отримати вичерпну відповідь скористалася Надія Букач, фахівець з кадрової роботи інтернет-компанії.
Заявницю цікавило наступне: «Які наслідки загрожують роботодавцю, якщо повідомлення про прийняття на роботу подано до ДПС у день прийому працівника?».
Відповіла на запитання заступник директора департаменту з питань праці, начальник відділу з питань трудових відносин Державної служби України з питань праці Олена Коновалова.
Посадовець Держпраці зазначила: “Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України”.
Порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 року № 413.
Зокрема, Постановою № 413 визначено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи ФОП-СГД до територіальних органів ДПС за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором.
Норми статті 24 КЗпПУ та Постанови № 413 поширюються на всі випадки, коли працівник виконує роботу на умовах трудового договору. При цьому працівник не може бути допущений до роботи без повідомлення до Державної податкової служби та її територіальних органів, оскільки в названих законодавчих актах чітко визначено, що повідомлення до ДПС подається до початку роботи працівника.
У додатку до Постанови № 413 у графах № 8 і 9 форми повідомлення про прийняття працівника на роботу подається інформація про дату видання наказу й дату виходу на роботу та зазначається дата формування повідомлення.
Тож повідомлення про прийняття на роботу є частиною укладання трудового договору.
Повідомлення про прийняття працівника на роботу подається до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:
засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;
на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше, аніж із п’ятьма особами.
Таким чином, чинне законодавство не передбачає необхідності подання повідомлення напередодні, або за кілька днів до дня початку роботи.
Достатньо виконати вимогу подання такого повідомлення до початку роботи по часу. Наприклад, працівник починає свою роботу о 16 годині, а повідомлення надано о 9 годині.
Таким чином, вимоги статті 24 КЗпП України будуть виконані.
У разі подання повідомлення засобами електронного зв’язку із використанням електронного цифрового підпису працівник може бути допущений до роботи одразу після відправлення такого повідомлення.
У разі допущення з будь яких причин працівника до роботи одночасно із направленням повідомлення або того ж дня, але пізніше по часу, має місце порушення вимог законодавства про працю, яке усунуто роботодавцем самостійно (до початку інспекційного відвідування).
У такому випадку посадова особа суб’єкта господарювання може бути притягнена до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 41 КУпАП (від 30 до 100 нмдг – від 510 до 1700 грн), суб’єкт господарювання – до фінансової відповідальності за абзацом восьмим частини другої статті 265 КЗпПУ (1 мінімальна заробітна плата – 4173 грн).
Якщо ж повідомлення не було направлено до органів ДПС і цей факт встановлений інспектором праці під час інспекційного відвідування, то має місце порушення вимог статті 24 КЗпП України в частині допуску працівника до роботи без оформлення трудових відносин і тягне за собою відповідальність, передбачену абзацом другим частини другої статті 265 КЗпП України (30 мінімальних заробітних плат – 125 190 грн) та частиною третьою статті 41 КУпАП (від 500 до 1000 нмдг – від 8 500 до 17 000 грн.).
Василь Онуфраш, інженер з охорони праці обласної приватної медичної клініки поставив під час опнайн-прийому таке запитання:
«Чи вправі суб’єкт господарювання звернутися до Держпраці щодо продовження дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки в останній день його дії?»
Відповідь на запитання надав Юрій Мар’єнко, заступник начальника відділу експертної роботи, ринкового нагляду та надання адміністративних послуг Держпраці.
Зокрема, було зазначено, що відповідно до вимог статті 21 Закону України «Про охорону праці» – роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
Строк дії дозволу становить: на виконання робіт або на експлуатацію машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки – п’ять років (з подальшим його продовженням); на застосування машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки – безстроково.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 року № 1107 затверджено «Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки», згідно з якою строк дії дозволу може бути продовжено на наступні п’ять років на підставі заяви роботодавця та оригіналу дозволу.
Законодавством не передбачено продовження строку дії дозволів у разу звернення роботодавця після закінчення строку їх дії.
Отже, суб’єкт господарювання має право звернутися з заявою щодо продовження дозволу в останній день його дії.
При цьому територіальний орган Держпраці України зобов’язаний упродовж 10 робочих днів розглянути заяву та прийняти відповідне рішення.
Якщо під час строку дії дозволу роботодавцем порушено його умови, зокрема не дотримано вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки чи допущено виникнення аварій та/або пов’язаних з виробництвом нещасних випадків під час виконання робіт підвищеної небезпеки та/або експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, зазначених у дозволі, строк дії такого дозволу продовжується на підставі зазначеної заяви, оригіналу дозволу і нового позитивного висновку експертизи щодо додержання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час виконання зазначених у дозволі робіт підвищеної небезпеки та/або експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
Довідково: практику онлайн-прийомів громадян фахівцями Державної служби України з питань праці запроваджено з лютого 2016 року з метою економії часу коштів заявників.