Заробітна плата: що потрібно знати роботодавцю, щоб не порушити законодавства

Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів – представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Структура заробітної плати становить:

1) основна заробітна плата. Це – винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

2) Додаткова заробітна плата. Це – винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

3) Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Вищевикладені складові заробітної плати повинні виплачуватися працівникам у строки передбачені ч. 1 ст. 115 КЗпП України.

За безпідставну невиплату заробітної плати, більш як за один місяць, вчинену умисно керівником підприємства, установи або організації незалежно від форми власності чи громадянином – суб’єктом підприємницької діяльності, передбачено кримінальну відповідальність статтею 172 КК України.

Також  передбачена адміністративна відповідальність за порушення встановлених термінів виплати  заробітної плати, виплату їх не в повному обсязі.

До адміністративної та кримінальної відповідальності за вищевказані порушення можуть бути притягнуті уповноважені посадові особи, відповідальні за своєчасну виплату заробітної плати працівникам.

Окрім цього, законодавством передбачено фінансову відповідальність суб’єкта господарювання у виді штрафу, у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати за порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплату їх не в повному обсязі. За порушення встановлених строків виплати заробітної плати на термін до одного місяця застосовується штраф на підставі абзацу восьмого ч. 2 ст. 265 КЗпП України у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.