Які норми виробітку для молодих робітників?

Днями у департаменті соціального захисту населення ОДА відбувся  семінар у рамках проекту «Оплата праці: теорія і практика. Особливості застосування законодавства про працю, штрафні санкції за порушення трудового законодавства».

З-поміж питань, які обговорювалися йшлося також про норми виробiтку для молодих  робітників.

Так, інспектор повідомила, що відповідно до вимог ст.193 КЗпП України  для робiтникiв вiком до вiсiмнадцяти рокiв норми виробiтку встановлюються виходячи з норм виробiтку для дорослих робiтникiв пропорцiонально скороченому робочому часу для осiб, що не досягли вiсiмнадцяти рокiв. Для молодих робiтникiв, якi поступають на пiдприємство, в органiзацiю пiсля закiнчення загальноосвiтнiх шкiл, професiйно-технiчних навчальних закладiв, курсiв, а також для тих, що пройшли навчання безпосередньо на виробництвi, в передбачених законодавством випадках i розмiрах та на визначенi ним строки можуть затверджуватись зниженi норми виробiтку. Цi норми затверджуються власником або як офоримити працівника на роботу.

Належне оформлення трудових відносин.

• Укладання у письмовій формі, трудового договору оформленого наказом (ст.24 КЗпП)
• Повідомлення органів Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу в порядку встановленому Кабінетом міністрів України (постанова КМУ від 17.06.2015 №413)
• Внесення запису до трудової книжки
• Ознайомлення працівника про умови праці, ознайомлено з посадовою інструкцією та правилами внутрішнього трудового розпорядку, проведено інструктаж з техніки безпеки

Роботодавець повинен оформити працівника на роботу у встановленому порядку з першого дня виконання ним трудової функції. Таким чином, до того часу, поки не відбулося належне оформлення трудових відносин, працівник не може приступити до виконання своїх обов’язків.  Зокрема, не відповідає вимогам законодавства спроба замінити легальне працевлаштування так званим «стажуванням» у розумінні, відмінному від визначеного законом. За вказане порушення відбувається притягнення до відповідальності, встановленої законом. Тільки громадяни, які мають офіційний статус безробітного, можуть проходити стажування а саме професійне навчання працівників на виробництві на тому чи іншому підприємстві. Після закінчення стажування підприємство зобов’язується прийняти працівників на роботу.

Відносини працівника з роботодавцем можуть будуватися на підставі як трудового, так і цивільно-правового договору (далі — ЦПД). Трудовий договір і ЦПД мають деякі спільні риси. Наприклад, в обох випадках фізособа-працівник (або виконавець) виконує роботу (надає послугу), за яку роботодавець (або підрядник/замовник) виплачує йому певну суму коштів. За договором цивільно-правового характеру підрядник/виконавець зобов’язується за завданням замовника і на свій ризик виконати/надати прописану в них роботу/послугу. Замовник же, у свою чергу, зобов’язується прийняти та оплатити її (ч. 1 ст. 837, ч. 1 ст. 901 ЦКУ). Інакше кажучи, предметом ЦПД є виконання/надання підрядником/виконавцем певного обсягу робіт/послуг. При цьому предметами конкретно договору підряду можуть бути: створювана річ; обробка, переробка, ремонт уже існуючої речі. За підсумками виконання договору підряду замовник отримує від підрядника конкретний кінцевий результат, виражений у певній матеріальній формі. Водночас результат від надання послуг зазвичай не має матеріальної форми. Тому за підсумками виконання договору про надання послуг замовник отримує від виконавця не сам результат (тобто річ або майно), а певні дії. Приймання виконаних робіт (наданих послуг) здійснюється за актом, з якого має бути видно, які саме роботи (послуги) виконано (надано) та прийнято. Саме акт є підставою для оплати робіт (послуг).