Матеріальну допомогу для оздоровлення можна виплачувати до закінчення шестимісячного терміну роботи на підприємстві

Міністерство соціальної політики України листом від 21.07.2015 № 409/13/116-15 роз’яснило особливості надання матеріальних допомог для оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань.

Мінсоцполітики нагадало, що відповідно до статті 10 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки) право працівника на щорічні основну та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи на даному підприємстві.

У разі надання працівникові зазначених щорічних відпусток до закінчення шестимісячного терміну безперервної роботи їх тривалість визначається пропорційно до відпрацьованого часу, за винятком випадків, передбачених частиною сьомою статті 10 Закону про відпустки.

Щорічну відпустку на прохання працівника може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше ніж 14 календарних днів (ст. 12 Закону про відпустки).

У випадку поділу щорічної відпустки на частини допомога для оздоровлення може виплачуватися працівникові один раз при наданні будь-якої з частин щорічної основної відпустки за заявою працівника.

Таким чином, у випадку надання працівникові щорічних відпусток до закінчення шестимісячного терміну безперервної роботи допомога для оздоровлення також може виплачуватися працівникові за його заявою.

Умови виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, обставини, за яких вона виплачується, а також кому саме вона може бути виплачена першочергово, рекомендується визначати у відповідному локальному нормативному акті (наприклад, Положенні про оплату праці).

Означена матеріальна допомога виплачується за заявою працівника, наприклад, у разі скрутного матеріального становища, у зв’язку з тривалою хворобою. Рішення про надання такої матеріальної допомоги ухвалюється керівником відповідного органу, виходячи з обставин, викладених у заяві працівника, за наявності коштів на цю мету.

Матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань не є обов’язковою виплатою і виплачується за наявності коштів.