Тенденції 2019 року у галузі будівництва: зріст травматизму та характерні порушення

10 червня 2020

У 2019 році в Україні майже 15% від загальної кількості травмувань на виробництві зі смертельним наслідком сталося саме у будівельній галузі. До того ж, будівництво це одна з найбільш ризикових сфер, де використовується незадекларована праця та відбувається травмування працівників і саме будівельна галузь має динаміку зростання травматизму, в порівнянні з іншими галузями, в яких кількість травмованих майже не змінилася до попередніх років, або навіть зменшилася.

Під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) у галузі будівництва у 2019 році спостерігається тенденція щодо характерних виявлених порушень, які мали місце на підприємствах чисельністю до 50 працівників (1 група) та підприємствах чисельністю більше 50 працівників (2 група).

Характерні порушення, що найбільш часто виявляються на підприємствах 1 групи

  • Недостатнє забезпечення цих підприємств будівельними технікою, механізмами та вантажопідіймальними кранами, що приводить до використання ними та експлуатації цих механізмів, техніки на правах оренди. Через відсутність відповідних кваліфікованих працівників, та посадових осіб, що забезпечують безпечну експлуатацію цих механізмів та техніки часто ці функції договорами оренди переадресовуються на орендодавця, які територіально часто розташовуються на значних віддалях від об’єктів будівництва, часто в інших областях держави, що не дає змогу забезпечити належний регулярний відомчий нагляд за безпечною експлуатацією цих механізмів та техніки на об’єктів будівництва і нерідко призводить до аварій та нещасних випадків з працівниками малих підприємств під час експлуатації та демонтажу механізмів та техніки.
  • Через відсутність постійних об’ємів робіт на цих підприємствах налічується мала кількість постійних штатних працівників, які часто протягом короткого періоду часу залучаються до виконання часто різних видів будівельно-монтажних робіт, не володіючи, як правило, відповідними кваліфікаційними навиками та не маючи відповідного рівня кваліфікаційної підготовки. А це призводить до використання працівниками спрощених методів виконання робіт, порушення технології і в кінцевому результаті до порушення вимог безпеки та нещасних випадків.
  • Для виконання функцій служби охорони праці на таких підприємствах часто залучаться за сумісництвом особи підприємства, які не мають відповідної підготовки щодо організації та контролю за безпечним виконання будівельно-монтажних робіт у будівництві (менеджери, бухгалтери та інші).

Характерні порушення на підприємствах 2 групи

  • Невчасне направлення до територіального органу Держпраці інформації про початок ведення будівельно-монтажних робіт на об’єктах будівництва підприємства.
  • Невчасне призначення координаторів з питань охорони праці під час залучення субпідрядних організацій на об’єкт будівництва та одночасного виконання робіт на об’єкті двома і більше підприємствами.
  • На цих підприємствах, як правило, одночасно виконуються значні обсяги будівельно-монтажних робіт, особливо в період завершення будівництва об’єктів. Це приводить до частого залучення під час виконання будівельно-монтажних робіт фізичних осіб, в тому числі на умовах цивільно-правових угод. Характерним порушенням під час укладання таких угод та виконанні робіт фізичними особами є відсутність (не проходження) навчання з питань охорони праці цими фізичними особами.

На жаль, статистичні дані щодо травматизму на малих підприємствах в Україні відсутні. Але, як відзначають фахівці Фонду соціального страхування України, значна більшість таких підприємств питаннями забезпечення безпеки та гігієни праці працівників взагалі не переймаються.

Роботодавці малих підприємств не виконують вимоги ст. 19 Закону України «Про охорону праці» щодо фінансування охорони праці роботодавцем. Разом з тим, слід наголосити, що ці вимоги поширюються на всі підприємства, незалежно від форми власності, або фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю.